На мінному полі фіалки не ростуть

І завмирає вітер в травах,

Та пісні жайвора не чуть,

Нога не ступить боса по отавах.

А я іду по полю, шукаючи квіток,

Іду наосліп, не дивлячись під ноги.

Останнім може бути крок.

Нехай і так - не знаю іншої дороги.

На мінному полі колючий дріт

І напис:"Стій!Зупинись!"

Ніхто не відчинить мені воріт.

Їх не існує, скільки не дивись.

Воріт немає?Отже, вільний вхід.

І не вбачаю більше заборони

Я перейду це мінне поле вбрід,

Як оступлюся,- заклюють ворони.

Геть,вороння!Лети чимдуж!

Не дам клювати собі очі.

Моє мені належить - і не руш.

Коли простую серед мін,

То, певно, дуже цього хочу...

Віртуальна майстерня філолога