Де вона живе?

Десь далеко за сімома туманами,
За снігами несходженими,
За травами нескошеними,
За дощами незлитими,
За сльозами невмитими,
За вітрами студеними,
За думками шаленими,
За літніми грозами,
За весняними мімозами,
За терпкістю душного літа,
За радістю першого цвіту,
За льодовою перепоною,
За всесвітньою забороною,
За сімома печатями,
За багатьма печалями,
За маскованою байдужістю,
За незбутністю, незбутністю, незбутністю
Мрія моя живе...