Перейти до основного вмісту

Якось все..


Світлотінні снують думки,
Якось все невпопад і не впору.
Наче ті на морозі квітки,
Наче вгору летиш, а врізаєшся в гору
Змін ніяких, шукати чи варто?
Лиш ілюзій заважкий багаж
Вже пече, а не гріє ватра,
І відскакують іскри аж-аж.

Коментарі

  1. За зимою весна незворотньо
    Настає. Прийде і цьогоріч.
    Там, вгорі, може бути самотньо,
    Можна долю знайти віч-на-віч.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Для думок заводять блоги..

Один мій друг якось сказав із долею сарказму : "Для думок заводять блоги.." Не знаю я, що там для них заводять, а мені їх вивести якось хочеться. Тільки чим? Це ж не пляма, що засоби є.Та й плями іноді важко вивести. А це думки...Скористаюся його порадою, хоч й рідко пишу сюди, але іноді хочеться просто озвучити чи обуквити думку, і ось я ще навіть не дописала її,а якось легше трошки стало.      Відпустка!Бажана й омріяна, але є одне але. Постійна зайнятість,як не дивно, рятує від думок. Краще було б просто байдуже, а це вже якось гірше...Намагатимуся ховатися у свій світ по можливості..

Пострілу не треба

Невідворотний поєдинок двох сердець Чекай дуелі… Заплакала любов .Вже відчуваючи кінець, Співають менестрелі. Вже налаштовані пістолі…Сніг… І погляд в небо… Серед несходжених доріг А постріл?Пострілу й не треба……