Перейти до основного вмісту

Наче


Б’ється в мозок пташина звісткою,
А слова,наче в горлі кісткою,
Наче зв’язані,недосказані,недолюблені,
Наче в мороці темнім загублені,
Наче втомлені і нерозгадані,
Наче сховані і непоказані,
Наче тихої-тихої ночі,
Наче сховані від погляду очі,
Наче світло,що десь виникає,
Наче пісня,що інде десь грає,
Наче струни,сумні і притихлі,
Наче сонце,за обрієм зникле.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Якось все..

Світлотінні снують думки, Якось все невпопад і не впору. Наче ті на морозі квітки, Наче вгору летиш, а врізаєшся в гору Змін ніяких, шукати чи варто? Лиш ілюзій заважкий багаж Вже пече, а не гріє ватра, І відскакують іскри аж-аж.

Для думок заводять блоги..

Один мій друг якось сказав із долею сарказму : "Для думок заводять блоги.." Не знаю я, що там для них заводять, а мені їх вивести якось хочеться. Тільки чим? Це ж не пляма, що засоби є.Та й плями іноді важко вивести. А це думки...Скористаюся його порадою, хоч й рідко пишу сюди, але іноді хочеться просто озвучити чи обуквити думку, і ось я ще навіть не дописала її,а якось легше трошки стало.      Відпустка!Бажана й омріяна, але є одне але. Постійна зайнятість,як не дивно, рятує від думок. Краще було б просто байдуже, а це вже якось гірше...Намагатимуся ховатися у свій світ по можливості..

Пострілу не треба

Невідворотний поєдинок двох сердець Чекай дуелі… Заплакала любов .Вже відчуваючи кінець, Співають менестрелі. Вже налаштовані пістолі…Сніг… І погляд в небо… Серед несходжених доріг А постріл?Пострілу й не треба……