Про один із днів

24.11. 2011

Ранок

Ранок почався, як завжди, із метушні з присмаком кави…Одне тішило, що кепський вечірній настрій таки сон зцілив.

Звичний маршрут довелося не просто проходити, а пробігати, що особливо й не дивувало. Раптом зупинилася біля мене машина…Порятунок!! Татусь  Анастасії,завітавши до школи, щоб віддухопелити ,образно кажучи, мого «депутата»  Віктора, дуже вже хотів і зі мною поговорити і, чітко зрозумівши, що вчителька десь біжить у відомому напрямку, вирішив виїхати назустріч і підвезти, вбивши відразу двох зайців-і класного керівника врятувати від запізнення( що підвезло,то підвезло), і поспілкуватися.

   Розмова пройшла під гаслом « Найкращий захист-атака» . Хоча, сказати по правді, ніхто не збирався на мене нападати,але контраргументів на кожен аргумент  у мене вистачало…

На мене вже  чекав перший урок... День обіцяв бути довгим і насиченим.

Уроки летіли один за одним…Точно сказано, що летіли, бо один дзвінок випереджав інший, на перервах майже не було часу. Ні, він то був, але спливав миттєво. Бувають дні, що хвилини наче застрягли у тумані і повзуть повільно, але то від настрою…Іноді , щоб не озвучувати для себе причини суму, списуєш все на погоду, на сірість.. Ну а що ж…Так отож.

Ось воно як…

Перерва. Біжу шкільними коридорами у справах. На ходу думаю про щось своє..І раптом краєм ока помічаю своїх «орлів», що саме піднімалися сходами. Повертаю голову – один з них, що саме йшов посередині «трійки», різко рванув назад, забачивши мене..ЩЕ ТАКОГО НЕ БУЛО!! Сигнал тривоги і розуміння того, що тут щось нечисто, змінив траєкторію мого руху. Хлопцям уже шляхів для відходу не було…Причина такої поведінки намалювалася у мене  відразу:

-         Чого тікаємо? Дихніть-но!

«Дих» був ще той…Вперше зловила своїх хлопців на смаленому.. «Починається», - прилетіла думка. На перервах починають бігати на перекури..Репресії не забаряться…

Сказала, що думаю, але мій монолог перервав дзвінок.А вже після уроку прийшли до мене винуватці самі. Голови схилені, очі винні ( артисти ще й які, але видно, що таки трохи пробрав страх)

Я - Ну як таке сталося?? Звідки навіть думка така виникла??

К –Я дуже засумував після невдалої контрольної з історії

Я- …..