Сьогодні вранці знову дозволила собі трохи помріяти. Прокидатися не хотілося, малювала в уяві, додавала фарб, пензлик легко пурхав по сторінці чистого аркушу. Взагалі-то я малювати не вмію,але в уяві...тут я майстер! Тільки іноді зовсім не хочеться. А варто!
Розливається тихо у скронях Спекотного серпня кава. Проливається літо в долонях, І лишається тільки заграва. Відшукаю свої акварелі, Заховала від себе давно. Пензлем думку у колір пастелі, Хоч люблю чорно-біле кіно. Біло-чорне, відтінки не в моді. Або так, або ні, однозначно. Та ілюзій немало в природі, Я ж вхопила одну необачно.
Коментарі
Дописати коментар